Смуток торкається серця –
Нам
вже прощатися час…
Дзвоник останній покличе,
В старшу вже школу всіх вас.
Скільки проведено разом
Ранків, уроків, годин!
Про початкову школу
залишиться
Тепер лиш спомин один.
За вимогливість мою
пробачте,-
Вона знадобиться в житті.
Коли ви були необачні,
Сумно ставало мені.
Крила у вас підростають,
Учитесь всі літати…
Чотири роки для цього навчались
Думать, читать, рахувать.
Сонце хай завжди вам сяє,
Бог вам здоров’я дає,
Хай стежка, прокладена в
школі,
В щасливу путь вас веде.
