Вірші пані Наталі викликали у шестикласників прагнення поділитись і своїми творчими надбаннями: діти почитали власні поезії, заспівали «Ой, у лузі червона калина».
Дякуємо Ірині Миколаївні за хвилюючу та начасну зустріч, а Наталії Ярославівні за креативних учнів 6Б класу нашої школи!Сторінки
- Інформаційна відкритість
- Сторінка пам'яті
- Режим роботи
- Стратегія
- Освітня програма
- Положення
- Фінансова діяльність
- Зарахування до закладу
- Харчування
- Наше шкільне життя
- Інформація для батьків
- Інформація для учнів
- Розклад
- Учнівське самоврядування
- Безпека життєдіяльності
- БУЛІНГ
- Бібліотека
- Психолог
- Інформація для вчителів
- Атестація
- Моніторинг навченості
- Критерії оцінювання
- Самооцінювання
- НМТ - 2025
- Літературний клуб
- Арт виставка
- Наші контакти
Поетична зброя й ліки
І от закінчилась повітряна тривога… Вийшовши з укриття, 6-Б клас несподівано опинився у світі золотого листя, львівського дощику та кави. Ні, насправді не дощило й каву не розливали, але в поезії львівської поетеси пані Наталі Калиновської були і Львів, і леви, і дощ, і кава. А ще – були вірші про війну. І щира, невимушена розмова про те, що наша Батьківщина – це найдорожче, що є у нас. І стало зрозуміло, що тоненька книжечка дитячої поезії з присмаком диму війни – теж зброя.
